Петиція

Середня тривалість життя одного пакету становить близько 100 років, хоча використовуємо ми його лише 20 хвилин. Більшість пакетів потрапляють на сміттєзвалища або розносяться вітром по території країни, так як рівень їх переробки становить менше 1 %. Від пакетів щороку помирає близько 1 млн. птахів та 100 тис. тварин. Також вони становлять загрозу людському здоров’ю, так як їх частки можуть потрапляти у харчі та воду. При цьому, для виробництва пакетів використовують невідновлювані ресурси – 35 л нафти на 1000 пакетів. Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів. Багато країн повністю відмовилися від пакетів через вищезгадані причини, а також через те, що вони призводять до забивання каналізаційних мереж міст та погіршують туристичну привабливість регіонів. Деякі країни ввели податок на поліетиленові пакети аби зробити альтернативи більш конкурентоспроможними. В світі тотального споживання ми рідко замислюємося про цю проблему, та її масштаби є вражаючими. Ще більша загроза - так звані оксо-розкладні пакети. Оксо-розкладні пластики позиціонуються на ринку як такі, що можуть вирішити проблему утворення сміття завдяки їх біорозкладанню – це маркетингове твердження призводить до плутанини серед споживачів і фактично погіршує ситуацію з утворенням відходів. Оксо-розкладні пакети просто фрагментуються на дрібні частки, включаючи мікропластик, що несе ризик для довкілля, тварин та людей. Переробники заявляють, що наявність оксо-розкладних пластиків у складі вторсировини значно погіршує якість та цінність вторинного пластику, та радять відмовитись від використання таких пластиків. Також вони зазначають, що оксо-розкладний пластик не може бути ідентифікований будь якою існуючою технологією і не може бути відсортований від звичайного пластику. Домішки для розкладання погіршують якість матеріалу переробки з кожним новим циклом. Тим не менш, ця інформація майже не доноситься до споживачів, а багато українських торговельних мереж позиціонують такі пакети як безпечну для довкілля альтернативу. В зв'язку з вищепереліченим, звертаємося до органів місцевої влади з вимогою внести зміни до законодавства з метою: 1) Заборони безкоштовного розповсюдження поліетиленових пакетів у місцях продажу товарів; 2) Заборони продажу, виготовлення та імпорту пакетів з товщиною стінки менше 15 мкм на першому етапі (з поступовим збільшенням товщини стінки на наступних етапах); 3) Повної заборони продажу, розповсюдження, виготовлення та імпорту оксо- та оксо-біорозкладних пакетів; 4) Створення умов на ринку для появи альтернатив поліетиленовим пакетам, а саме паперових пакетів, багаторазових сумок, біопакетів рослинного походження.